Виховна бесіда

Виховна година «Сім'я - найбільший скарб у житті!»

«Шануймо наших батьків!» — так велить Біблія. Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримав пророк Мойсей від Бога на горі Сінай, були вирізьблені слова: «Шануй батька твого і матір твою, щоб добре було тобі та щоб довголітнім був ти на землі». 

Мати і батько, бабуся й дідусь — найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від батьків ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова. Так є, і так було в Україні завжди. Слово батьків або старших у родині було законом для молодших. Вони вже змалку мали свої обов’язки, вчилися різної роботи, посильно працювали. Дівчатка переймали науку від матері та бабці — вчилися прясти, вишивати, ткати, розписувати писанки, шити одяг, давати лад у хаті. Хлопчики навчалися чоловічого ремесла від батька чи діда. Наприклад, колись було заведено, що дівчинка 7—10 років могла вже вишити собі сорочку. Дітей брали з собою на сінокіс, на жнива, по гриби, по ягоди, на ярмарок, у гості. Діти у сім’ї завжди були зайняті. Старші бавили менших братиків і сестричок, змалку пасли худобу. Старші розповідали меншим багато казок, легенд про історичні події. Дітей любили, але завжди ставилися до них вимогливо, дозволяли далеко не все, за провини часом карали. Існували певні правила поведінки для дітей. Сьогодні життя інше. Але ніхто не заперечує, що найбільше виховує дитину сім’я. 

Шанування батьків — один із найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей. Батьки вас ростять, виховують, учать добра, пестять, люблять. І як же не відплатити їм пошаною, любов’ю, ласкою і допомогою? Бо батьки — захист і притулок для дитини. Все-все, що є в нас найкращого, все від них — рідненьких. 

Це наша підтримка, наша опора, наше тепло, наша усмішка. Тільки вони здатні зрозуміти нас з пів слова, обняти коли ніхто не знає, що у вас на серці, підтримати коли горе, радіти з вами, коли у вас радість, допомагати вам у всіх починаннях. 

Сім’я - це найцінніший скарб у житті кожного. І такий скарб даний не кожному. Багато дітей навіть ніколи не бачили своїх батьків, бо ті від них відмовилися. 

Перегляд короткометражного фільму "Бумеранг"

Які висновки можливо для себе зробити?

У вас є ці дорогі люди, тож не забувайте їм дякувати, любити їх та шанувати, бо більше таких людей у вас не буде. Вони одні на все життя!!! Цінуйте їх, поки вони є... Бо на жаль ми цінуємо лише коли втрачаємо...Давайте не чекати втрат, а робити все можливе уже сьогодні!

Дуже часто у відносинах батьки-діти ми стикаємося з тим, що нас слухають, але не чують. Психологи радять звернутися до такого прийому як активне слухання. Це спосіб вирішення проблем дітей та батьків.  

Багато поезій, прекрасних пісень, легенд, повір’їв, притч, повчальних історій складено про батька й матір, яких ви повинні поважати, цінувати кожен прожитий ними день, робити для них якомога більше добра, бо ми перед ними у вічному боргу. Зберігайте родинне вогнище! Бо Ви є приклад для власних дітей. 

Прослухати пісню “Рідна мати моя” (сл. А Малишка, муз. П. Майбороди) 

Легенда про батьків 

Трапилося це дуже давно. На нашу землю прийшла біда: напали страшні засухи, суховії зачастили, чорний мор пробіг, що вже й жити було нічим. І захвилювалась молодь усіх племен: навіщо нам старці? Не сіють, не жнуть, не полюють, останнє мусимо відбирати від малих дітей і їм давати! Вирішили всіх до Зміїного урвища покидати, хай умирають там! Повивозили, повиносили своїх бабусь і дідусів. Та в родинах достатку більше не стало, порядку не додалося, щастя не з’явилось... 

А ось у великій родині Добряченків старший син Мирослав так жалів свого батька, так любив його, що не зміг покинути напризволяще. Він сховав тата в печері, і носив йому їсти-пити. Одного разу, коли син розповів, що знову недорід і хліба не зберуть навіть на насіння, старий батько порадив: «Мирославе, навчи своїх односельців встати до сходу сонця і вийти в поле, поки роса не збита, і побачать люди стежинки — то миші до своїх сховищ шляхи проклали. Пройдіть ними, і в кожному сховищі по пуду-два зерна знайдете». Так і зробили племена і не вимерли з голоду. Мирославів батько якось сказав синові: 

« Відчуваю, любий, насувається ще одна засуха, така, якої до того не було в наших краях. Порадь людям прорити канаву від ріки до Крутої балки і наповнити її водою». Так він врятував молодь свого племені, сусідські племена. 

А люди думали, що то Мирослав такий мудрий. І признався тоді юнак, що його мудрість була лише в тім, щоб урятувати батька від смерті. Захвилювалися всі, адже в кожній сім’ї були страчені діди й прадіди, мудрі старожили. І тоді принесли Мирославового батька на руках, і поклонилися йому вдячно, і зробили старшим над усіма племенами. Відтоді у племенах слов’янських народів із повагою ставилися до мудрих старців, і ні в кого не підводилася рука на своїх батьків. 

— Чого вчить нас ця легенда?

Завдання для батьків: написати лист-звернення до дітей 

Творче завдання «План любові»

Записати на окремому аркуші імена всіх членів своєї сім’ї, залишивши простір між ними. Під кожним ім’ям учнів повинні записати як мінімум чотири речі, як їх любить той або інший член сім’ї. Потім на тому ж аркуші учні знову записують імена всіх членів своєї сім’ї. Використовуючи свій перший список, діти мають написати біля імен своїх близьких те, що вони (діти) могли б зробити, щоб подарувати своїм рідним радість і задоволення. Таким чином вийде план любові для всієї сім’ї.

Завдання: підготувати презентацію про свою родину.